Принципи розгляду справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України

Кожен принцип конституційного провадження виконує свою роль у конституційному процесі. Водночас усі принципи конституційного судочинства тісно взаємопов’язані між собою, вони доповнюють один одного, а порушення одного з них означає, як правило, порушення інших. Верховенство права, будучи загальним принципом діяльності Конституційного Суду України, є водночас і принципом конституційного провадження. Його зміст полягає у підпорядкованості конституційного судочинства праву, визнання Конституційним Судом України і учасниками конституційного провадження пріоритету права. Прикметно, що законодавство не визначає серед засад конституційного провадження принципу законності. Справа в тому, що Конституційний Суд України сам може визнавати положення законів та інших правових актів неконституційними. Керуючись у своїй діяльності положенням Закону “Про Конституційний Суд України”, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України, він, тим не менше, слідує правовому порядку вищого рівня, яким є верховенство права. Незалежність Конституційного Суду України полягає у створенні таких умов здійснення конституційного судочинства, які б виключили сторонній вплив на нього, забезпечили його самостійність у здійсненні визначених законодавством повноважень. Незалежність Конституційного Суду України тісно пов’язана з незалежністю суддів Конституційного Суду97. Справа в тому, що незалежність Конституційного Суду України гарантується незалежністю суддів. Водночас незалежність суддів в конституційному провадженні залежить від гарантованості незалежності Конституційного Суду. Принцип колегіальності означає, що усі справи, віднесені до компетенції Конституційного Суду України, він вирішує колегіально. На відміну від інших видів судочинства конституційне провадження не передбачає одноособового розгляду і вирішення справ. Воно здійснюється в різних організаційно-правових формах, але у кожному разі колегіально. Рішення приймаються, висновки даються тільки тими суддями Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді матеріалів справи, справи на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду

України. Тимчасова відсутність судді Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України, на якому розглядались матеріали справи, справа, не перешкоджає участі такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті рішень, даванні висновків у справі, за винятком тих випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсутності судді. Рівноправність суддів полягає в тому, що під час розгляду справ на засіданні колегій суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України усі судді Конституційного Суду України мають рівні права, а при прийнятті підсумкових рішень – один голос. Головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні не має права обмежувати суддів у можливості задавати запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддями запитання, коментувати висловлювання та запитання суддів, учасників засідання. Судді Конституційного Суду України під час засідань повинні утримуватись від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого. Ще одним принципом конституційного судочинства є мова конституційного провадження. Відповідно до законодавства, у Конституційному Суді України провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження повинні повідомити Конституційний Суд України своєчасно (ст. 56 Закону, параграф 33 Регламенту). Кожен принцип конституційного провадження виконує свою роль у конституційному процесі. Водночас усі принципи конституційного судочинства тісно взаємопов’язані між собою, вони доповнюють один одного, а порушення одного з них означає, як правило, порушення інших.



Форми слухань у КСУ.

Відповідно до параграфу 30 Регламенту Конституційного Суду України, розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі: усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування на пленарному засіданні всіх учасників конституційного провадження; письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об’єктивного і повного розгляду справи. Форма слухання визначається процесуальною ухвалою Конституційного Суду України. Усні слухання є обов’язковими у випадках, коли для всебічного дослідження обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Конституційного Суду України необхідно безпосередньо заслухати учасників конституційного провадження. Усні слухання можуть проводитись також за клопотанням суб’єктів права на конституційне подання, конституційне звернення та органів, посадових осіб, конституційність правових актів яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення. За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду України може бути проведене усне слухання лише з окремих питань справи, визначених ухвалою.




4790636630539873.html
4790682807583193.html
    PR.RU™